Талергофский Альманах
Главная Движения Регионы Вопросы Деятели Ссылки Отзывы

Талергофский Альманах, Выпускъ четвертый. ТАЛЕРГОФЪ. Часть вторая.

159

 

Сел. ІВАН ТЕРНОПОЛЬСКІЙ.

Від Бродщини до Карпат.

(B двайцяту річницю мук Галицкоі Руси.)

Ген далеко — на край світа

Думками сягаю

B двайцятіі роковини

Мук рідного краю.

I своіми думоньками

Стрілою літаю

Над тобою мій ти любий,

Дорогий мій раю.

I.

Наче в вирій відлетіли,

Так крильцями злолотіли

Моі думи-ластівки.

Й через время двайцятьлітне

Пролетіли гей би вітер

Крізь осикові листки.

I пропали як дим в полю,

Як човен у чорнім морю,

B моіи любій вітчині

I в грізних войни об'ятях,

B крови, в слезах і в проклятях,

Страшних, як Антихрист в сні.

Думки вперед, я за ними

Пориваюсь й — мов дитина

На відпусті — одурів;

Бо ногою нігде стати,

Всюда трупи, кров, гранати -

Брат на брата озвірів.

Від Бродщини по Карпати

Гук армат і взрив гранатів

I свист куль і бряск штиків, —

160

Руска земля дрожит-стогне,

Сотні тисяч трупів горне —

Своіх синів й ворогів.

Колиж я глип, — a за фронтом

Женут товпу під екскортов —

Стариків, дітей, жінок.

Женут, мов несамовитих,

Окровавлених, побитих —

B мені дух вмер і замовк.

Дивлюсь, a ім з очей сльози,

3 побоів кров по дорозі

Тече цюрком. Боже мій!

Що за люди? Що зробили,

Що так страшно іх побили,

За який злочин-розбій?

Ідут діди, сини, внуки,

Шнури в'ілись всім у руки,

A матерям із дітьми

Руки мліют, ноги хлянут,

Ледви лізут, гей би пяні,

Обливаючись слізми.

Священники і студенти,

Селяне, інтелігенти,

Женщина і мущина, —

Bсi повязані, закуті,

3 горя до землі пригнуті,

Мов підкошена трава.

B гущу товпи я поглянув

Йдут і наші пониквяне :

Сохор Степан, Батенчук

Максим й Прокіп Андрусишин —

Старесенький похилившись -

I Кирило Горпинюк.

Bсi, як та мала дитина,

Хиба Богу духа винні,

Більш нікому ні на крок.

„Боже, буди покровитель"

Співав гречкосій-кормитель,

Тепер ведут на шнурок.

161

II.

Пройшла товпа, аж курява

Дорогою стала.

A по боках жалом змія

Ескорта сичала.

Австріяцкіі жандарми,

Запінені німці

Мадяри і яничари —

Брати-перекінці.

„Распни, распни ! То шпіони!

Здрадники держави!

Они рублі, телефони

Московскіі мали!"

„То зрадники-москвофіли.

Австрію продали."

Й з звірским реготом на гилі

Вербів підтягали

Галицкого селянина,

Політика-шпіона,

Що й не знав, що то за річи

Рублі, телефони.

Він знав тілько, що він Русин

Й за Русь-свою маму

Збитий, кровью об'юшений

Для себе рив яму.

Хто щасливий був у долі,

Ставили до гліду —

Від сальв кінчив без мук болів

Годину послідну.

Закипіла й бризнула кров

3 мужика-шпіона

На австрійску подлу фану,

Безчесну корону.

Свідком смерти лишилася

Могила і верба,

Душа-ж Русина безсмертна

Взлетіла до неба.

A багнети, кольби, шнури,

Муки, кров, і слези

162

B оден вічний слави вінец

На Русь святу сплелись.

III.

Від Бродщини по Карпати

Понад гук страшних гранатів,

Шрапнель йойкіт, пожар хат.

Скрежет зубів, зойк ранених,

"Ура" борців закалених,

Понад рев в огню звірят

Чий то голос і плач чути?

Так печальний і так смутний,

A все пекло то глушит.

То Мати - Русь свята плаче

По могилоньках дитячих,

B судорогах вся дрожит.

Поранена і без сили

Від могили до могили

Потік сліз гірких пливе.

Із розпуки ломит руки:

"3а що мучили звірюки

Дитя мое дороге?"

B Талергофі під соснами

Крестом встала над синами

Плакала в день і в ночі.

I так жалібно ридала,

Що із могил повставали

Єі синів тисячі.

„Чого плачеш, рідна Мамо.

Тут над нами, над вмерцями,

B чужині, в краю проклять?

Іди Русе-Мать єдина,

Роди нові поколіня

Від Бродщини до Карпат!"

Пониква, 10 липня 1934 р.


Талергофский Альманах, Выпускъ четвертый. ТАЛЕРГОФЪ. Часть вторая.

Украинские Стнраницы, http://www.ukrstor.com/
История национального движения Украины
Rambler's Top100