Факсимиль материала на МНИБ

82. Компромісовий проєкт соймової реформи виборчої, 1913 р.

По піднятих зусиллях предложив президент міністрів граф Штірк, в дні 18. падолиста 1913. р. новий компромісовий проєкт соймової виборчої реформи з трьома відмінами: 1) двомандатовість в пяти міських (польських) округах; 2) двомандатовість в 16. сільських округах, і 3) двох українських членів Виділу краєвого на 8. членів. Наша президія заявила президентови міністрів, що се є очевидне нарушеннє нашого компромісу і ми такого проєкту не можемо приймити. Та президент міністрів просив нас, щоби ми не казали останного слова, а розважили на повній нараді наших послів...

Президент міністрів граф Штірк виєднав відтак перерву в нарадах парляменту, та я скликав українських соймових послів на нараду до Львова на день 22. падолиста 1913. р. На сю нараду прибули також митрополит о. Шептицький і перемиський епископ о. Чехович.

По цілоденній нараді перейшла одноголосно отся резолюція:

„Правительственний проєкт зоймової виборчої реформи не може бути нами принятий, бо зійшов понизше компромісового проєкту на некористь українського народу. Натомісць Український Соймовий Клюб є готов приняти отсе предложеннє правительства за підставу до скликання Сойму, коли його постанови в цілости узгляднять основи компромісового проєкту з марта 1913. р.“

Другий уступ сеї резолюції „недвозначно висказав, що ми не хочемо зривати переговорів, але далі їх вести аж до успіху...

В межичасі скликано спільні делєґації до Відня на 18. падолиста 1913. p., щоби ухвалити буджет на перший піврік 1914. р. Міністер закордонних

справ граф Берхтольд підносив значінне потітики австро-угорської монархії, що мирним способом осягнула утвореннє самостійного князівства альбанського, котре має дати монархії доступ (браму) до адрійського моря...